-
1 ум
глузд; разумнасць; разумнасьць; розум* * *муж.(грамадская) свядомасць, грамадская думка— кірунак (грамадскай) свядомасці, грамадскай думкі— настрой грамадскай думкі (грамадства, людзей)без ума (быть) от кого-либо, чего-либо
— у захапленні (быць), траціць розум (вар'яцець) ад каго-небудзь, чаго-небудзь— выжыць з розуму, здурнець— трымаць у галаве, помніць— з розуму сышло, з галавы вылецела— давесці да розуму, вывесці на правільную дарогу— наўме, у думках, у галаве— і наўме (і ў думках, і ў галаве) не было— у яго іншае наўме (у думках, у галаве)у него что на уме, то и на языке
— у яго што наўме (у галаве), тое і на языку, ён што думае, тое і гаворыцьне его (моего, твоего) ума дело
— не з яго (з маім, з тваім) розумам (рабіць што-небудзь, разважаць пра што-небудзь), не яго (мая, твая) справав уме (считать, прикинуть)
— у галаве— ненармальны, вар'ят— звар'яцець, страціць розум, з глузду з'ехаць— ён (яна) хітры (хітрая), яго (яе) не ашукаешсколько голов, столько умов
— што галава, то і розумум хорошо, а два лучше
— адна галава добра, а дзве яшчэ лепш— розуму недаступна, розум не можа знесці, незразумела -
2 умишко
уменьш.розуме́ць, -мця́, розумо́к, -мка́ -
3 умник
розу́мний, -ого; розу́мник, розума́ка, розума́ха, мудрі́й, -рія́, розуме́ць, -мця́, мудраге́ль, -ля -
4 умок
уменьш.розумо́к, -мка́, розуме́ць, -мця́ -
5 рассудок
клёк; розум* * *муж. -
6 свой
наскі; свой- не свой* * *свои (родственники, близкие люди)
— сваена своих двоих шутл.
— на сваіх на дваіх— як душа жадае, са здавальненнемсвоя рука владыка погов.
— свая рука ўладыка -
7 твёрдый
каляны; пэўны; цвёрды; цьвёрды; цвярды; цьвярды* * *прям., перен. цвёрдытвёрдый согласный лингв.
— цвёрды зычны -
8 drunkenness is voluntary madness
syn: when the rum is in, the wit is outсп'яніння-добровільне божевілля ≅ від горілки кожний з розуму сходить горілочка-кума зведе хоч кого з ума горілка без вогню розум спалить прощай, розуме, як з горілкою зустрівсяEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > drunkenness is voluntary madness
-
9 lucida
ясны, сьветлы (аб розуме)
См. также в других словарях:
розумець — 1 іменник чоловічого роду, істота розумник розумець 2 іменник чоловічого роду розум … Орфографічний словник української мови
Фанабэрыстасць — фуга для расколін у розуме … Слоўнік Скептыка